Тема 26: Системи керування вмістом для веб-ресурсів.

Підручник  10-11 клас (посилання) https://drive.google.com/open?id=1MUzcBrIL8DGaMQlMDeyB0hXldkTgx3Vy

Д/з . п.4.2 В зашиті: означення та  таблиця 4.1. Пройти тест.

Повідомлення мети та завдань уроку

Мета сьогоднішнього уроку якомога найкраще познайомитися вас з поняттями гіпертекстова система WWW, поняттями гіпертекст та гіпертекстові посилання, протоколом HTTP, класифікацією сайтів.

Сьогодні ми з вами розглянемо тему: «Системи керування вмістом для веб-ресурсів»

1. Поняття гіпертексту

Широке використання комп’ютерної техніки починаючи з 70-років ХХ ст. зумовило появу кардинально нової концепції представлення тексту. Особливості розміщення текстової інформації в пам’яті комп’ютера дало змогу реалізувати механізм гіпертексту – документа, окремі слова з якого пов’язані з іншими документами, в яких розкривається їх зміст.

Текстові документи створюють за допомогою текстових редакторів. Їх зберігають у файлах, виводять на екран для перегляду або видруковують на папері. На відміну від звичайних документів гіпертекстові документи не призначені для виведення на папір. Їхнє головне завдання – вивід інформації на екран комп’ютера.

Аналогом гіпертексту може бути звичайна енциклопедія. Для гіпертекстових документів інформацію підбирають ретельно, щоб вона була невелика за розміром, бо великі тексти читати з екрана незручно. Інформацію виводять тоді, коли вона потрібна. Нині на основі гіпертексту реалізуються електронні енциклопедії, системи допомоги прикладних програм, веб-сторінки. Прикладом гіпертекстової системи є довідкова система ОС. На основі гіпертекстових посилань побудована вся система WWW.

2. СистемаWorldWideWeb

Одним із інформаційних ресурсів Інтернету є гіпертекстова система WWW (WorldWideWeb в перекладі з англійської означає «павутиння, що поширюється по всьому світу). Вона була створена у 1989 році Женеві у Європейським центром ядерних досліджень і використовувалася різними спеціалістами для доступу до заздалегідь підготовленої інформації

WorldWideWeb – це глобальна система поширення інформації, в якій для пошуку та перегляду файлів використовувалися гіпертекстові зв’язки.

Зв’язки (links) в гіпертекстовій структурі здійснюються за допомогою посилань, гіперпосилань. Керуючись ними, користувач може перейти з одного документа в інший, з нього – в наступний і т. д.

Гіперпосилання – це посилання, що містить адресу файлу, чи адресу місця в документі, до якого потрібно перейти (користувач цього не бачить). Якщо вказівник миші навести на посилання то він набуде вигляду долоні. Якщо клацнути ЛКМ, то виконується перехід на інше місце в тексті, або відкривається новий файл, який може містити текст, звук, відображення.

Довідка.Термін «гіпертекст» запропонував в 1969р. Тед Нельсон

Гіпертекст – це електронний документ, який містить посилання та інші документи. Гіпертекстова технологія – це інформаційна технологія, що базується на використанні гіпертекстів.

Вона використовується в:

– комп’ютерних енциклопедіях;

– для роботи з довідковою інформацією;

– для роботи в мережі Інтернет;

– для роботи з Web-документами;

Основними перевагами гіпертексту є:

Ø можливість розмістити на невеликій площі велику кількість інформаціє;

Ø швидкий пошук інформації за допомогою посилань

3. Поняття Web-сторінки

Гіпертекстові документи у WWW подаються у вигляді Web-сторінок (Web-документів)

Основна відмінність між звичайним гіпертекстовим документом та Web-документами полягає в тому, що звичайні гіпертекстові документи(напр. комп’ютерна енциклопедія) зберігаються на одному диску, а Web-документи можуть розташовуватись на Web-серверах у різних кінцях світу.

Web-документ – це документ призначений для перегляду на екрані комп’ютера електронної інформації за допомогою Web-браузера.

Браузер – програма, яка відображає Web-документи на екрані комп’ютера. Слово браузер (броузер) походить від англійського слова browse– «читати безладно»

Браузер завантажує веб-сторінку, що міститься за зазначеною адресою. Ця web-сторінка може містити посилання на іншу веб-сторінку, тобто ці веб-сторінки можуть бути зв’язані між собою. Такий спосіб організації називається – всесвітня павутина.

Перехід від однієї Web-сторінки до іншої називається навігацією. Сукупність веб-сторінок пов’язаних тематично між собою і розміщених, як єдине ціле називається Web–сайтом, або просто сайтом. Веб-сайт – від англ. website: web – павутина, мережа і site (сіті) – місце, тобто місце в мережі. Web-документ або Web-сторінка має розширення htm, html.

Web-сторінка – це логічна одиниця Інтернету, однозначно обумовлена його адресою. Можна сказати , що Інтернет складається з сайтів, а сайти складаються з сторінок.Сторінка в Інтернеті має адресу URL

URL – система імен призначена для ідентифікації ресурсів в Інтернеті. Будь-яка інформація, розміщена в ньому має свій URL

URL складається з протоколу доступу, доменного ім’я сайту, шляхів до сторінки та зазви файлу.

Наприклад. http:/www.alab.lviv.ua/kroc.hlml

4. Протокол HTTP

Інтернет має різноманітні ресурси. Запит клієнта до відповідного ресурсу, здійснюється відповідно до певного протоколу. Так для роботи з WWWвикористовується протокол HTTP (HTTP – HyperTextTransportProtocol –протокол передавання гіпертексту). Тобто клієнт звертається до сервера за допомогою протоколу. Прокол вказує на мову, якою програма клієнта«розмовляє» з сервером, а також відповіді сервера клієнтові.

Web-сторінка може містити різну інформацію: текст, графіку, звуки, відео. На ній виділені слова або графіка підсічується певним світлом і на яких покажчик миші перетворюється на зображення руки з піднятим вказівним пальцем –це є посилання, клацання мишею по посиланню відкриває той документ, на який воно вказує.

5. Класифікація сайтів

Немає єдиної класифікації сайтів. Сайти можна класифікувати за такими ознаками.

За доступністю сервісів сайти бувають:

Ø відкриті – доступні для будь яких користувачів та відвідувачів;

Ø напіввідкриті – передбачають реєстрацію для доступ;

Ø закриті – належать закриті службові сайти організацій, особисті сайти приватних осіб. Такі сайти доступні для вузького кола людей. Доступ новим користувачам надається за допомогою запрошень.

За природою вмісту сайти поділяють на:

Ø статичні – веб-сторінки відображаються в тому вигляді , в якому вони зберігаються на сервері, набір тексту,таблиць, малюнків створюються за допомогою мови розмітки HTML;

Ø динамічні сайти це сайти у яких веб-сторінки формуються (створюються динамічно) у процесі виконання запиту користувача.

За способом взаємодії користувача з ресурсами веб-сторінок сайти поділяють на:

Ø пасивні сайти – користувач може лише переглядати відомості на веб сторінках;

Ø інтерактивні сайти – користувач має можливість обмінюватись даними із сервером.

За фізичним розміщенням сайти поділяються на:

Ø зовнішні сайти мережі інтернет;

Ø локальні сайти.

За схемою подання вмісту сайти поділяються на:

Ø інформаційні ресурси;

Ø веб сервіси;

Ø інтернет представництва.