Тема 53: Поняття мови розмітки гіпертексту

 

 

Мета: по завершенню вивчення учень

 

має уявлення: про мову розмітки гіпертексту HTML;

пояснює: базові поняття мови розмітки гіпертексту;

описує: структуру HTML-документа;

уміє:

створювати за допомогою текстового редактора HTML-файл;

виконуючи форматування символів і тексту;

використовувати браузер для перегляду створеного HTML-документа;

виконувати редагування та створення нескладної веб-сторінки.

Обладнання: комп’ютер зі встановленими ОС і браузером, проектор.

 

 Вивчення нового матеріалу

 

Наразі більшість веб-документів створюють за допомогою мови розмітки гіпертексту HTML (англійською Hyper Text Markup Language — мова розмітки гіпертексту).

 

Гіпертекст — це текст для перегляду на комп'ютері, який містить зв'язки з іншими документами («гіперзв'язки» чи «гіперпосилання»). Читач має змогу перейти до пов'язаних документів безпосередньо з вихідного (первинного) тексту, активувавши посилання.

 

1989 року Тім Бернерс-Лі запропонував упровадити гіпертекстову систему документів. Наприкінці 1991 року він опублікував у Інтернеті перший загальнодоступний опис мови розмітки HTML — «HTML теги». Він же створив і першу програму для перегляду гіпертекстових документів — браузер. Бернерс-Лі розглядав HTML як похідну мову від SGML, і в середині 1993 року Спеціальна Комісія Інтернет-розробок (IETF) офіційно визначила її такою, опублікувавши першу специфікацію HTML.

 

Призначення HTML — описати зовнішній вигляд документа за умови, що розміри екрану і масштаб подання тексту можуть змінюватися у процесі перегляду.

 

Розширення (тип) гіпертекстового документа, написаного мовою HTML, — htm або html.

 

Документ HTML можна розглядати як сукупність вказівок і даних — як безпосередньо розміщених у документі, так і пов’язаних з ним посиланнями, які при інтерпретації програмою-броузером відтворюють вигляд сторінок документа. Згідно з прийнятими в інформатиці визначеннями, документ HTML вважають програмою, описаною мовою високого рівня. Вказівки HTML називають тегами.

 

Дескрипторами називають ті теги, які вказують на спосіб відтворення інформації програмою-браузером.

 

Теги — вказівки HTML — записують у «кутових» дужках, утворених символами «<» і «>» — «менше» й «більше».

 

Контейнери — це парні теги.

 

Контейнери позначають початок і кінець області дії відповідної вказівки. Між цими тегами може міститися текст та інші теги. Тег, що закриває область дії, порівняно з тим, що відкриває, має додаткову косу риску одразу після «кутової» дужки.

 

Oпис властивостей контейнера записують у першому дескрипторі контейнера через пропуск після назви контейнера або з нового рядка (приклади див. далі). Нечислові значення параметрів прийнято записувати у лапках.

 

HTML-файл — це програма подання тексту, написана мовою HTML, яку опрацьовує браузер і подає результат у своєму програмному вікні.

 

Для створення HTML-файлу можна використати найпримітивніший текстовий редактор. Наприклад, Блокнот (NotePad) для ОС Windows. Інколи, у середовищі цих редакторів здійснено виділення кольором дескрипторів. Наприклад, у середовищі Kate для ОС Linux Mint KDE. Хоча привабливішим видається використання спеціалізованих редакторів з поданням сторінки різними способами. Наприклад, редактора Kompozer чи Sublime Text.

 

Структура HTML-документа (згідно зі стандартом HTML 4.01)

 

Оголошення типу документа (англійською Document type declaration, Doctype, DTD) — на початку документа тегом <!DOCTYPE>.

 

Заголовок документа, розташований у межах контейнера <head>, — містить опис загальних технічних відомостей або додаткову інформацію про документ, яку не відтворюють безпосередньо у браузері.

 

Тіло документа, розташоване у межах контейнера <body> або <frameset>, — містить основну інформацію про опис документа.

 

Приклад 1.

 

<!doctype html>

<html>

  <head>

    <title>Заголовок документа</title>

  </head>

<body>

  Змістовна частина документа

</body>

</html>

Приклад 2. Перейти на сторінку, використати вказівку контексного меню Переглянути джерело сторінки (назву подано для Google Chrome), переглянути початок коду даної сторінки. У ньому описано таке:

Оголошення типу документа — <!doctype html>.

Заголовок документа — <head><title>Приклад 2</title></head>.

Тіло документа — <body>…</body>.

Перший рядок HTML-документа зазвичай містить інформацію про версію мови HTML. Для того, щоб вказати версію HTML 4.01 без небажаних для цієї версії елементів й атрибутів, а також фреймів, можна використати таке визначення типу документа:

 

<!DOCTYPE HTML PUBLIC"-//W3C//DTD HTML 4.01//EN">

 

Використання версії HTML 4.01 навіть з небажаними для цієї версії елементами й атрибутами, а також фреймами задають таким чином:

 

<!DOCTYPE HTML PUBLIC"-//W3C//DTD HTML 4.01 Frameset//EN">

 

Найсучасніше визначення, що вказує на використання стандарту HTML5, таке:

 

<!doctype html>

 

Тег html вказує браузеру, що він опрацьовує HTML-код. Все, що розташовано між парними тегами <html> і </html> є HTML-документом. У першому деcкрипторі:

 

атрибутом version можна задати версію HTML:

<html version="4.01"> ;

 

атрибутом lang можна задати основну мову документа, скажімо українську:

<html lang="uk-ua"> .

 

Назва документа — текст між тегами <title> і </title>.

 

До тексту назви не застосовують форматування. Назва має бути короткою, інформативною і адекватно відображати зміст документа.

 

У заголовку документа можуть міститися деякі важливі дані, які використовуються браузерами, але в більшості випадків не відображаються, — метадані. Для цього використовується елемент meta, який задають одинарним тегом <meta> з такими атрибутами:

 

name — назва змінної;

content — значення змінної;

charset — кодування документа, наприклад utf-8;

lang — код мови, що визначає мову значень змінної;

http-equiv — вказує назву додаткового параметра.

Атрибут lang потрібно використовувати для створення списку ключових слів певною мовою, на які відгукнеться пошукова система при запиті. Наприклад, англійською:

 

<meta name="keywords" lang="en" content="html,web-design,hypertext,site,…">

 

Значення атрибута http-equiv та опис дії атрибута content (після тире):

 

Expires — задає дату і час оновлення документа;

Content-Language — аналог атрибуту lang тега html;

Content-Type — вказує тип документа та кодування символів;

Refresh — задає інтервал у секундах між оновленнями вмісту документа.

Приклади опису властивостей тега body:

 

bgcolor="white" — задати білий колір тла;

text="black" — задати чорний колір тексту;

background="picture.jpg" — задати зображення для тла;

bgproperties="fixed" — зображення тла не прокручувати;

style="text-align:justify;" — вирівнювати текст за шириною.

Крім цих атрибутів тега body використовують і такі:

 

link — колір невідвіданих гіперпосилань;

vlink — колір відвіданих гіперпосилань;

alink — колір гіперпосилань, обраних користувачем;

contenteditable — дозвіл (значення true) або заборона (значення false для елемента body або inherit для усіх інших елементів) користувачу редагувати HTML-документ у браузері.

 

Для введення в HTML-документ зарезервованих символів мови HTML (наприклад, > або &) або символів, які неможливо ввести з клавіатури, передбачено механізм посилань на символи.

 

Посилання на символи:

 

&#D; — задає символ, код якого має значення D у десятковій системі числення;

 

&#xH; — задає символ, код якого має значення H у шістнадцятковій системі числення;

 

&назва_символа; — дозволяє використовувати іменоване посилання на символ.

 

Для найпоширеніших символів у мові HTML передбачено назви. У наступній таблиці вказано деякі посилання і вигляд відповідного символа.

 

HTML-код Десятковий

код             Опис

&nbsp;       &#160;               нерозривний пробіл

&pound;     &#163;       £       фунт стерлінгів

&euro;        &#8364;     €       знак євро

&para;        &#182;       ¶        символ параграфа

&sect;         &#167;       §       параграф

&copy;       &#169;       ©       знак copyright

&reg; &#174;       ®       знак зареєстрованої торгової марки

&trade;       &#8482;     ™      знак торгової марки

&deg;         &#176;       °        градус

&plusmn;   &#177;       ±       плюс-мінус

&frac14;     &#188;       ¼       дріб одна четверта

&frac12;     &#189;       ½       дріб одна друга

&frac34;     &#190;       ¾       дріб три четвертих

&frac13;     &#8531;     ⅓       дріб одна третя

&frac23;     &#8532;     ⅔       дріб дві третіх

&frac15;     &#8533;           дріб одна п'ята

&frac25;     &#8534;           дріб дві п'ятих

&frac35;     &#8535;           дріб три п'ятих

&frac45;     &#8536;           дріб чотири п'ятих

&frac16;     &#8537;           дріб одна шоста

&frac56;     &#8538;           дріб п'ять шостих

&frac18;     &#8539;     ⅛       дріб одна восьма

&frac38;     &#8540;     ⅜       дріб три восьма

&frac58;     &#8541;     ⅝       дріб п'ять восьма

&frac78;     &#8542;     ⅞       дріб сім восьма

&times;      &#215;       ×       знак множення

&divide;     &#247;       ÷       знак ділення

&fnof;        &#402;       ƒ       знак функції

&#8942;             три крапки по вертикалі

&#8943;           три крапки по горизонталі

&#8944;            три крапки по діагоналі

&#8945;            три крапки по діагоналі

грецькі літери

&Alpha;     &#913;       Α       грецька велика літера альфа

&Beta;        &#914;       Β       грецька велика літера бета

&Gamma;  &#915;       Γ       грецька велика літера гамма

&Delta;      &#916;       Δ       грецька велика літера дельта

&Epsilon;   &#917;       Ε       грецька велика літера епсилон

&Zeta;        &#918;       Ζ       грецька велика літера дзета

&Eta;         &#919;       Η       грецька велика літера ця

&Theta;      &#920;       Θ       грецька велика літера тета

&Iota;         &#921;       Ι        грецька велика літера йота

&Kappa;    &#922;       Κ       грецька велика літера каппа

&Lambda;  &#923;       Λ       грецька велика літера лямбда

&Mu;         &#924;       Μ      грецька велика літера мю

&Nu; &#925;       Ν       грецька велика літера ню

&Xi;  &#926;       Ξ       грецька велика літера ксі

&Omicron; &#927;       Ο       грецька велика літера омикрон

&Pi;  &#928;       Π       грецька велика літера пі

&Rho;        &#929;       Ρ       грецька велика літера ро

&Sigma;     &#931;       Σ       грецька велика літера сигма

&Tau;         &#932;       ?        грецька велика літера тау

&Upsilon;  &#933;       Υ       грецька велика літера іпсилон

&Phi;          &#934;       Φ       грецька велика літера фі

&Chi;         &#935;       Χ       грецька велика літера хі

&Psi; &#936;       Ψ       грецька велика літера псі

&Omega;    &#937;       Ω       грецька велика літера омега

&alpha;      &#945;       α       грецька мала літера альфа

&beta;        &#946;       β       грецька мала літера бета

&gamma;   &#947;       γ        грецька мала літера гамма

&delta;       &#948;       δ        грецька мала літера дельта

&epsilon;   &#949;       ε        грецька мала літера епсилон

&varepsilon;                 ϵ        грецька мала літера епсилон

&zeta;         &#950;       ζ        грецька мала літера дзета

&eta; &#951;       η       грецька мала літера ета

&theta;       &#952;       θ        грецька мала літера тета

&iota;         &#953;       ι        грецька мала літера йота

&kappa;     &#954;       κ       грецька мала літера каппа

&lambda;   &#955;       λ        грецька мала літера лямбда

&mu; &#956;       μ       грецька мала літера мю

&nu; &#957;       ν        грецька мала літера ню

&xi;  &#958;       ξ        грецька мала літера ксі

&omicron;  &#959;       ο       грецька мала літера омикрон

&pi;  &#960;       π       грецька мала літера пі

&rho;         &#961;       ρ       грецька мала літера ро

&sigma;      &#962;       σ       грецька мала літера сигма

&tau; &#964;       τ        грецька мала літера тау

&upsilon;   &#965;       υ        грецька мала літера іпсилон

&phi;          &#966;       φ       грецька мала літера фі

&varphi;              ϕ       грецька мала літера фі

&chi; &#967;       χ        грецька мала літера хі

&psi; &#968;       ψ       грецька мала літера псі

&omega;     &#969;       ω       грецька мала літера омега

Стрілки

&larr;         &#8592;     ←      стрілка вліво

&uarr;        &#8593;     ↑       стрілка вгору

&rarr;         &#8594;     →      стрілка вправо

&darr;        &#8595;     ↓        стрілка вниз

&harr;        &#8596;     ↔      стрілка вліво-вправо

&varr;        &#8597;     ↕        стрілка вгору-вниз

&varr;        &#8598;            стрілка ліворуч-вгору

&varr;        &#8599;            стрілка праворуч-вгору

&varr;        &#8600;            стрілка праворуч-вниз

&varr;        &#8601;            стрілка ліворуч-вниз

Інші символи

&spades;    &#9824;     ♠       знак масті «піки»

&clubs;       &#9827;     ♣       знак масті «трефи»

&hearts;     &#9829;     ♥       знак масті «черви»

&diams;     &#9830;     ♦       знак масті «бубни»

&quot;        &#34;         "        подвійні лапки

&amp;        &#38;         &      амперсанд

&lt;   &#60;         <       знак «менше»

&gt;  &#62;         >       знак «більше»

&le;   &#8804;     ≤       знак «не перевищує»

&ge;  &#8805;     ≥       знак «не менше»

знаки пунктуації

&hellip;      &#8230;     …      багатокрапка

&prime;      &#8242;     ′         одиночний штрих

&Prime;      &#8243;     ″        подвійний штрих

&ndash;     &#8211;     –       коротке тире

&mdash;    &#8212;     —      довге тире

&lsquo;      &#8216;     ‘        ліві лапки

&rsquo;      &#8217;     ’        праві лапки

&sbquo;     &#8218;     ‚        нижні лапки

&ldquo;      &#8220;     “        ліві подвійні лапки

&rdquo;     &#8221;     ”        праві подвійні лапки

&bdquo;     &#8222;     „        нижні подвійні лапки

&laquo;      &#171;       «       ліва подвійна кутова дужка

&raquo;      &#187;       »       права подвійна кутова дужка

Теги форматування символів (дескриптори стилів) завжди є парними:

 

<b>…</b> — жирне написання;

<i>…</i> — курсив;

<u>…</u> — підкреслення;

<strike>…</strike> — перекреслення;

<tt>…</tt> — стала ширина літер;

<sub>…</sub> — нижній індекс;

<sup>…</sup> — верхній індекс;

 

<big>…</big> — збільшити шрифт;

<small>…</small> — зменшити шрифт;

<em>…</em> — логічний наголос — діє майже завжди як <i>;

<cite>…</cite> — цитування — діє майже завжди як <i>;

<code>…</code> — текст коду — діє майже завжди як <tt>;

<samp>…</samp> — результат виконання програми — діє майже завжди як <tt>;

<strong>…</strong> — виділення — діє майже завжди як <b>;

<dfn>…</dfn> — текст означення (залежно від браузера);

<var>…</var> — назва змінної або параметра — діє майже завжди як <i>;

<kbd>…</kbd> — назва клавіші — діє майже завжди як <tt>;

<xmp>…</xmp> —

текст-зразок

— діє майже завжди як <tt>.

У поданому вище переліку перші 7 контейнерів (до порожнього рядка) називають фізичними, а наступні — логічними.

 

Примітка. Застосовують вкладення тегів аналогічно до використання дужок різного вигляду. Наприклад, жирний курсив задають таким чином:

 

<b><i>текст</i></b>.

 

Форматування тексту мовою HTML виконують з використанням спеціальних тегів:

 

<h1>…</h1>, <h2>…</h2>, <h3>…</h3>, <h4>…</h4>, <h5>…</h5>, <h6>…</h6> — відображення заголовків відповідно 1, 2, 3, 4, 5 і 6 рівнів — перелічено у порядку зменшення розміру шрифту. Як усталено, заголовок буде вирівняно за лівим краєм вікна;

 

<p>…</p> — створення нового абзацу без відступу у першому рядку, між абзацами буде порожній рядок;

 

<pre>…</pre> — відображення тексту у повній відповідності до форматування, здійсненого за допомогою текстового редактора (пропуски, невідтворювані символи кінця рядка);

 

<nobr>…</nobr> — заборона перенесення слів, яку можна подавити тегом <wbr>;

 

<center>…</center> — центрування;

<br> — обривання рядка без пропуску рядка;

 

<hr> — проведення горизонтальної лінії.

 

Перші два види тегів (з перелічених вище) мають атрибут align з такими можливими значеннями:

 

center — центрування;

justify — вирівнювання за шириною;

left — вирівнювання за лівим краєм;

right — вирівнювання за правим краєм

і атрибут title — текст підказки.

 

Крім цього тег <p>…</p> має атрибут tabindex, який задає порядковий номер абзаца при переміщенні HTML-документом у вікні браузера за допомогою клавіші Tab.

 

Приклад 3. Перейти на сторінку, використати вказівку контексного меню Переглянути джерело сторінки (назву подано для Google Chrome), переглянути код сторінки і проаналізувати його дію.

 

Властивості шрифту: гарнітуру, розмір і колір задають відповідно як значення атрибутів face, size та color контейнера font.

 

Якщо першим тегом у тілі сторінки є такий:

 

<font face="ubuntu, calibri" size="+2">

 

і якщо на комп'ютері встановлено шрифт ubuntu, то буде застосовано саме його для відображення тексту. Інакше браузер застосує шрифт calibri, а при відсутності останнього — деякий стандартний шрифт. Зазвичай із зарубками. Наприклад, Times New Roman для ОС Windows.

 

Розміри символів шрифту можуть бути від 1 до 7 (перелічено від найменшого до найбільшого). Розмір 3 вважають стандартним, він приблизно відповідає 10 пунктам. Значення "+2" атрибута size означає, що розмір шрифту має бути на дві одиниці більший ніж стандартний, тобто п'ятий.

 

Колір тексту можна задати його назвою англійською мовою:

 

aqua — бірюзовий;

black — чорний;

blue — світло-синій;

fuchsia — бузковий;

gray — сірий;

green — зелений;

lime — салатовий;

maroon — бордовий;

navy — синій;

olive — оливковий;

purple — фіолетовий;

red — червоний;

silver — сріблястий;

teal — сіро-зелений;

white — білий;

yellow — жовтий.

Колір можна задати кодами кольорової моделі RGB, як це роблять при роботі з графічним редактором. Наприклад, #ff7800.

 

Приклад 4. Перейти на сторінку, використати вказівку контексного меню Переглянути джерело сторінки (назву подано для Google Chrome), переглянути код у даному місці, де подано приклади використання різних кольорів.

 

Контактну інформацію записують у контейнері <address>…</address>.

 

Коментар записують у контейнері <comment>…</comment> або використовують тег <!--текст-->. Текст всередині цих тегів на екран браузера не буде показано.

 

Перелік тегів HTML5 можна знайти на порталі mozilla.org.

 

Закріплення вивченого матеріалу

 

Для чого призначено мову HTML?

Опишіть структуру HTML-документа.

Що таке тег? Що таке контейнер?

Які властивості має тіло документа? Як їх задають?

Якими тегами форматують символи?

Якими тегами вирівнюють текст?

Як задають властивості шрифту: гарнітуру, розмір і колір?

Як коментувати HTML-код?

6. Підбиття підсумків уроку

Виставлення оцінок.

 

 

Домашнє завдання

Вивчити матеріал уроку. Створити HTML-сторінку за матеріалом сторінки з підручника (з довільної дисципліни), на якій максимально повно використано форматування символів і абзаців.